Сьогодні день енергетика. Вітаємо!
Значимість енергетичної промисловості неоціненна. Якби не стало ТЕЦ, АЕС, ГЕС світ відкотився б у розвитку на століття назад – транспорт би зупинився, міста занурилися б у непроглядну темряву, а будинки залишилися б без опалення… Сюжет для найстрашнішого фільму.
Світлотек вітає працівників електростанцій, тих, хто обслуговує ЛЕП та котельні, всіх енергетиків нашої країни! Спасибі вам!
Трохи історії
День енергетика присвячений прийняттю плану державної електрифікації країни ДЕЕЛРО (рос. ГОЭЛРО) в 1920 році. Свято припадає на день зимового сонцестояння, найкоротший світловий день року.
На початку ХХ століття, коли територія сучасної України входила до складу Російської імперії, на рік на людину вироблялося 14 кВт·год, в США – 236 кВт·ч. Порівняно з європейськими країнами цей розрив не був таким великим, і енергетична промисловість у дореволюційний час процвітала, але кількість споживачів електрики була невеликою – міста не були пов’язані між собою лініями електропередачі, а мали локальні точки енергопостачання.
У 1920 році був затверджений план з електрифікації країни. Через рік у Харкові було зібрано окрему Комісію з електрифікації України. Це була програма розвитку галузей економіки країни (важкої, будівельної, транспортної промисловості, сільського господарства). План було розраховано на 15 років. Не можна не згадати, що до електрифікації було залучено і ув’язнених, а реалізація Державного плану була пов’язана з безліччю жахливих аспектів. В Україні був Голодомор, зерно, вирощене тут, було валютою на світовому ринку та йшло переважно на експорт (з цих грошей фінансувалася програма), а при будівництві гідроелектростанцій затоплювалися села вздовж річок та виселялися десятки тисяч сімей. Тих, хто входив до складу першої комісії ДЕЕЛРО (рос. ГОЭЛРО), дуже скоро прибрали з посад, деяких із них репресували – Сталін призначив свою номенклатуру і позбавився «енергетичної еліти».
Однак цей план був першим у світі, раніше аналогів йому не було. В Україні передбачалося будівництво дев’яти електростанцій. Тоді ж було збудовано ДніпроГЕС, низку теплоелектростанцій Донбасу, Маріупольський металургійний завод «Азовсталь» (недавнім оновленням систем освітлення якого займався проєктний відділ Світлотек).
Сьогодні інший час та інші умови життя, багато в чому ми зобов’язані їм – людям, які стали жертвами нещадної «залізної машини». Дякуємо тим, що жили раніше! Дякуємо сучасній енергетиці та її працівникам. Кожному!
Перша лінія електропередачі Штерівська ДРЕС – Кадіївка